Трахтемирів - сакральне серце України

Трахтемирів – дивовижне місце, куди хочеться вертатись знову і знову. Трахтемирівський півострів ідеальне місце для перезавантаження, відпочинку та підзарядки. Ми побачимо озеро Бучак, що зливається з величезними просторами Дніпра, пройдемося казковими стежками трахтемирівських лісів, послухаємо історії старожили острова – скіфа, відчуємо аромати трав, наповнимось енергією.

Трахтемирівський півострів знаходиться на межі Київської та Черкаської областей. Це дивовижне місце, мов багатошарова історична цибулина, зберігає в собі пам’ять різних історичних епох: зарубинецьку, скіфську, давньоруську, козацьку та сучасну. Наш шлях пройде через мальовничі Канівські гори, що здіймають свої лісисті вершини над Дніпром, луговий степ, що пахне звіробоєм та материнкою. Ми побуваємо у Місцях Силі, наприклад – легендарна висота 222. На ній встановлено геодезичний знак – тріангуляр. З цієї точки відкриваються чудові краєвиди на Канівське водосховище та лівобережжя. Самітник Скіф говорить, що ці сакральні місця, як магнітом притягують різних людей, добрих і поганих, хтось приходить сюди зцілитися від недуг, а хтось у пошуках містичної Сили.

Трахтемирівський півострів, місце цікаве у багатьох відношеннях:

1) Село Трахтемирів, напевно, найменше на сьогодні. Там офіційно прописано та живе… 1 людина. Всі інші давно поїхали або спочивають на козацькому цвинтарі, до якого навіть пішки не так легко дістатися — все заросло могутньою рослинністю. Олег Петрик – єдиний зареєстрований мешканець села Трахтемирів у Черкаській області. Вже більше 35 років він живе без світла та газу, а воду бере із джерела за кілометр від будинку. Старий скіф дуже любить гостей – ми обов’язково зазирнемо до нього;)
2) У півострова багата історія: залишки скіфських городищ та давньоруських укріплень, ще в 11 столітті був відомий Трахтемирівський монастир, який пізніше став козацькою святинею, а саме місто (!) Трахтемирів було гетьманською столицею у 16-17 ст.
3) У цих краях був Букринський плацдарм як відволікаючий маневр зі звільнення Києва за часів ВВВ. Восени 1943 р тут полегло від 250 до 400 тис. солдатів, щоб відволікти німців від Лютізького плацдарму.
4) У новітній історії півострів примітний тим, що з 2000 р. усі 11 тис.га унікальної природи та історії об’єднані в ландшафтний парк «Трахтемирів», а по суті це були закриті мисливські угіддя ДУСі. Навіть зберігся мисливський будиночок Бакая.
5) Ну і звичайно, Трахтемирівський півострів і прилеглі околиці – це ландшафти невимовної краси, кручі над Дніпром (а точніше Канівським водосховищем), дика природа з неляканим звіром, лісові стежки між напівзакинутими селами та різними пам’ятками козацької епохи.

День Перший.

Рано-вранці від ст.м. Видубичі (або напередодні ввечері) замовлений автобус за дві години домчить нас до неймовірної краси місця. Тут залишилося лише пара будиночків, зате збереглося чудове озеро з чистою водою. І носить воно таку саму назву, як і село – Бучак. Його ще називають Блакитним. Озеро з’єднане з Київським морем невеликим струмком, через який і витікає озерна вода. Вона завжди чиста завдяки внутрішнім джерелам. В озері водиться багато різноманітної риби. Озеро штучне – колись тут мала бути гідро-акумуляторна станція, але не склалося. Зате район водойми є сильною енергетичною зоною.

Скупнувшись в озері, заглиблюємося у казковий Трахтемирів. Огинаючи півострів минаємо села Григорівка та Луковиця. У Луковиці людей уже майже не залишилося, а в Григорівці, що розташувалася на самому березі Дніпра, є ще трохи хат. Під Григорівкою є гори — Дідів Шпіль та Бабина гора, відомі місцевим езотерикам як точки взаємодії з двома природними полюсами — чоловічим та жіночим. Дорогою ми обов’язково зупинимося біля цілющого джерела Рожена, названого на честь однієї красуні, часів Київської Русі. Джерело відоме своєю життєдайною силою, яку дає вода дівчатам — вони виліковуються від безпліддя та інших захворювань. На ночівлю ми станемо на мальовничій галявині за селом Луковиця, поряд із джерелом води.

День Другий.

Сьогодні на нас чекають наймальовничіші місця Трахтемирова. Березові гаї, сосновий ліс на Батуровій горі, з якої відкривається Дніпро у всій його красі на три сторони світу, і звичайно ж чільне місце сили – «222» — це висота 222 метри над рівнем моря. Тут стоїть тріангуляція. Це і є найсильніше місце сили. Тут можна помедетувати, загадати бажання, подумати про вічне.

Далі стежка відведе нас у ліс і стане неймовірно мальовничою. Ліс тут як із казок. Старі козацькі кам’яні хрести, незвичайні галявини та хатини, сплетення дерев, яри та пагорби. Такою стежкою ми прийдемо до будиночка скіфа.

Скіф, він же Петрик Олег Георгійович, колишній актор київського театру, купив хату 18го сторічча більше 35 років назад і живе там круглий рік. В будинку немає ні води, ні електрики. Грошей у руки не бере. Натомість знає півострів як свої п’ять пальців, причому багато століть тому, його слухати – одне задоволення. Його будинок – це музей артефактів різних епох, які він назбирав на Трахтемирівському півострові. Він дуже любить гостей і із задоволенням розповідає про свою життя та про навколишні місця, історію, притчі, билини. Слухайте його одне задоволення.

Напившись чаю, наслухавшись про історію Трахтемирова йдемо далі – до козацького хреста та пам’ятного каменю зі слов’янськими письменами, ще буде дерево-тризуб та лава на кручі, звідки можна оглядати водосховище.

Шлях до села Букрин, звідки нас забере автобус, відкриватиме нам захоплюючі панорами на Канівське Водосховище – тут ми попрощаємося з цим чудовим, заряджаючим місцем, щоб повернутися сюди одного разу знову.

ПОХІДНИЙ ПОБУТ ТА РОЗПОРЯДОК

похід не складний, доступний кожному, проте кожен день нас чекатимуть прогулянки близько 20 км.;
ночівля у наметах по 2-3 особи, приготування їжі на вогнищі, купання, умивання – в ріках, джерелах;
кожен несе наплічник вагою 8-10 кг., суспільне спорядження та їжа розподіляється між всіма учасниками;
харчування у поході просте, походне, три рази на день – вранці та ввечері на вогнищі, вдень – перекус без розведення вогню;
у поході має місце взаємодопомога, — йдемо разом, чекаємо тих, хто відстає; розбиваючи табір допомагаємо один одному встановлювати намети, допомагаємо черговим готувати їжу;
інструктор може вносити зміни у маршрут, виходячи із конкретної ситуації та обставин;
слухатись інструктора у поході обов’язково;
розпивання алкогольних напоїв у поході заборонено;
прокат наметів й кухонного спорядження входить у вартість туру. Якщо у вас нема спальника, рюкзака, килимка – ми підкажемо, де можна взяти у прокат або купити;
приймаючи участь у поході ви погоджуєтесь із викладеними правилами та описом маршруту;